Як написати есе на конкурс «Якщо колись я стану мером…» і не припуститися типових помилок

Урбаністичне есе поєднує три речі: ваш особистий досвід життя в конкретному місці, спостереження за середовищем навколо і спробу подивитися на нього як дослідник. Саме тому найкращі роботи конкурсу —  у яких видно реальний населений пункт і реальні пропозиції для нього. Нижче — про те, як побудувати текст, і про помилки, які торік траплялися найчастіше.

Дивіться на своє місто як дослідник

Перший крок — вибрати фокусну проблему. Не «все погано» і не «хочу, щоб було гарно», а щось конкретне: небезпечний перехід біля школи, відсутність місця, де можна зібратися ввечері, занедбана зупинка, недоступність будівлі для людини в кріслі колісному. 

Корисна вправа: пройдіть звичним маршрутом, але повільно, і занотовуйте все, що заважає. Або скористайтеся тим видом транспорту, яким раніше не користувалися. Речі, до яких ми звикли, помітні лише тоді, коли ми навмисно сповільнюємося. 

Більше таких порад — у відео Ольги Купріян, письменниці, редакторки та методистки Малої академії наук України.

Що обов’язково має бути в тексті

Змістові вимоги конкурсу виглядають формальними, але кожна з них має причину. В есе має бути:

• ваше ім’я (без прізвища);
• населений пункт в Україні, про який ідеться: місто, громада, селище чи село;
• невеликий контекст: скільки часу ви там живете, чи долучалися раніше до громадських ініціатив;
• проблеми, які ви помічаєте, і запропоновані шляхи їх розв’язання, або ж «зони зростання» вашого населеного пункту та можливості для розвитку;
• висновок про те, наскільки реалістичні ваші плани.

Останній пункт — найважливіший і водночас той, який найчастіше пропускають. Організаторам важливо отримати не тільки перелік справжніх проблем, але і  пропозиції рішень.

Технічні вимоги: через них відсіюють найбільше робіт

Текст набирається в текстовому редакторі: інтервал між рядками 1,5, між абзацами 0, шрифт Times New Roman, кегль 14, колір чорний, вирівнювання за шириною, абзацний відступ 1,25. Поля: вгорі 1,5, знизу 2, ліворуч 2,5, праворуч 1,5. Обсяг — не менш ніж 2000 і не більше ніж 4000 знаків без пробілів, тобто до двох сторінок А4.

Файл подається у форматі PDF, прикріпленим до реєстраційної форми, з назвою «Ім’яПрізвищеEse.pdf» (наприклад, АннаШевченкоEse). Перед тим як роботи потраплять до журі, прізвища авторів зашифрують.

І ще одна дрібниця, яку помічають одразу: довге тире має бути довгим.

Помилки, які трапляються найчастіше

• Проблема, яка підходить будь-якому місту. Есе «про все і для всіх» не запам’ятовується. Якщо ваш текст можна без змін застосувати до сусіднього містечка, фокус обрано невдало.
• Фрази-кліше. «Моє місто — це не просто точка на карті» торік траплялося в кожному третьому есе. Так само працюють проти автора звороти «я — простий підліток», «справжній мер — це той, хто…» та «бути мером — це не просто X, а Y». Перша фраза підкреслює невпевненість, решта звучать категорично.
• Обґрунтування через власне ім’я. «Моє ім’я означає “хоробрий”, тому я стану гідним мером» — конструкція, яка не додає аргументів.
• Плагіат і штучний інтелект. Усі тексти, які пройшли технічний відбір, перевіряють спеціальними інструментами.

Мовні помилки, здебільшого кальки

Головне

Уникайте формулювань, які можна застосувати до будь-якого населеного пункту. Ваш текст запам’ятається тоді, коли з нього зрозуміло, що це за місце, чим воно живе і що саме ви пропонуєте змінити.

Прийом робіт триває до 26 жовтня 2026 року. Умови та форма подання: